На законодавцях при прийнятті законів про землю лежить велика відповідальність, де вони повинні проявити мудрість, інгуше не уникнути економічних, соціальних і екологічних катастроф , які призводять до важких політичних й інших наслідків.
Естетичні почуття значною мірою формувались в прямому зв’язку з поняттям краси природи. Це свідчення того глибокого впливу, який земля має на наше життя. Тому дуже важливо проявити делікатність і здоровий глузд при розробці земельної політики та прийняття законів, які регулюють земельні відносини.
Звичайно, неможливо створити необхідний звід законів, які регулюють використання землі і природних ресурсів без формування принципів, на яких буде побудовано фундамент суспільства. Це означає, що в Україні спочатку необхідно досягти громадянської згоди стосовно тих філософських цінностей і правил, які повинні стати фундаментом для побудови законів про землеволодіння. Конституція України визначає, що земля є всенародним надбанням і тому бережливе ставлення до неї є важливим для сьогоднішнього і майбутнього поколінь. Враховуючи це та тракти економістів – класиків, істориків можна запропонувати оптимальну модель землеволодіння, яка забезпечується на таких принципах:
. Земля є загальним надбанням і тому до неї потрібно ставитися з повагою.
. Кожна людина має з дня народження природне право на доступ до природних ресурсів: в цьому суть принципу рівності.
. Розподіл землі і природних ресурсів повинен бути продиктований принципом необхідності.
Обов’язковість сплати суспільству рівної вартості землі (ренти) в обмін на привілей ексклюзивного використання.
Ці правила складають первинний кодекс і є еталоном для будь-якого стабільного суспільства незалежно від характеру соціального устрою, який можна назвати етикою земельних відносин або земельною етикою.
На базі етично сформованої моделі землеволодіння ми можемо визначити проблеми, які виникають через нездатність підкоритися правилам кодексу. По суті, та філософія про яку йдеться, знаходить практичне вираження через податкову систему, що базується на двох важливих принципах:
. Те, що людина зробила своєю працею і шляхом збереження і є її
. Та називається рентою землі і природних ресурсів. Вона належить всім рівною мірою і повинна розподілитися шляхом фінансування державних соціально необхідних витрат.
Зрозумівши суть цієї оптимальної системи прав на власність, ми зможемо розібратись яким чином ваше життя пов’язане між собою залежно від того, як використовується земля.
Економіка. У ринковій економіці земля є предметом ринку, в процесі якого можлива земельна спекуляція, яка в свою чергу може призвести до нестабільності та кризи.
Земельна етика дозволяє усунути існуючі стимули до спекуляції, припустимо вартості землі. Вона сприяє зростанню продуктивності праці, а відповідно ї збільшенню заробітної плати, заохочує вкладати кошти в основний капітал, що допомагає розвитку економіки. Таким чином, все суспільство стає багатшим.
Політика. Якщо суспільство починає керуватися принципами етичного формування земельних відносин, то з’являються нові взаємовідносини людей, які представляють їх нові політичні організації. Виникає нова довіра, люди активніше залучаються до процесу, який перетворюється у демократичну участь. Частина влади переходить до органів самоуправління, а розмір державного сектора скорочується. Управління перетворюється у творчий процес, у якому людина виражає свої громадські інтереси через закон. Система оподаткування будується на основі земельної етики, що, в свою чергу формує механізм, який урівноважує соціальні і екологічні стреси. Цей механізм автоматичної стабілізації звільняє уряд від необхідності довільно втручатись в економічні і соціальні процеси.
Філософія. Сьогодні будь-яке суспільство поділене на частини, які конкурують ідеологіями. Стиль суперництва політики, який можна назвати демократією, походить від конфліктів між монархами і земельними магнатами за право контролювати доходи суспільства Внаслідок цього гротескного конфлікту з’явилися вдосконалення, які сьогодні продовжуються використовуватися для руху прийнятої моделі демократії. Якщо керуватися принципами земельної етики, то причина роз’єднання людей закладена у неправильному розподілі рентних доходів.
Соціологія. Добре вдома ірраціональна напруга, яка має місце у житті міського і сільського населення. Корені такого поділу можна побачити в тому, як місто намагається витягнути лишки ресурсів із села. Аналогічним чином сучасна податкова система налаштована проти сільського населення: вона присвоюючи велику частину оподаткованого в сільській місцевості, витрачає його на населення у міських центрах. Тільки етично сформовані земельні відносини можуть усунути цю внутрішню експлуатацію.
Друга причина – не стягування з людей плати за користування землею та природними ресурсами. В результаті забруднюються земля, річки, повітря, тому що за їх користування необхідно платити.
Етично сформовані земельні відносини дозволяють проводити земельну реформу так, що люди не витісняються на соціальні задвірки. Збори за користування землею та іншими природними ресурсами заставлять тих, хто їх забруднює припинити свою руйнівну діяльність.
Психологія. Приблизно так, як обличчя матері віддзеркалюється в пам’яті новонародженої дитини, поселення розвиваються, зберігаючи вид пейзажів у своїй колективній душі. У кожного з нас залишається в пам’яті вид ландшафтів, де проходило дитинство. Ще в ХХIII сторіччі відомий філософ Фома Аквінський, який вивчав соціальну психологію, підкреслював, говорячи про вибір місця для заснування нового міста, що це місце повинно бути таким, щоб краса пейзажів приносила задоволення жителям.
Багато рис населення пов’язано з особливістю його сприйняття свого минулого. Історія – це перш за все хроніка боротьби за контроль над земельною рентою, яка являє собою збитковий дохід, що використовується для фінансування розвитку цивілізації.
Оновлене життя кожної людини і суспільства в цілому не може відбутися в ізоляції від іншого світу. Нова філософія земельних відносин гарантує всім націям, що сучасні небезпечні конфлікти за право контролю над природними ресурсами будуть вирішені мирним шляхом. Наприклад, фінансування міжнародних організацій, таких як ООН, або спасіння людей, які стали жертвами природних катастроф, що виникли в наслідок дестабілізації довкілля, може бути забезпечено за рахунок поділу рентного доходу націй, який контролюється суверенними державами.
волюція соціального ладу. Якщо Україна візьме на озброєння земельну етику, то у відносинах з природним середовищем між центром та регіонами може бути досягнутий здоровий баланс. Загальна спадщина громадян України – це земля України. Об’єднання під своєю загальною спадщиною – це початок еволюційної, а не революційної трансформації соціального ладу. Тому, якщо громадяни хочуть побудувати соціальну систему, яка базується на принципах раціоналізації і справедливості (а це саме ті принципи, які повинні бути вмонтовані в конкретно побудовану ринкову економіку), вони повинні будуть задуматись про розподіл всіх природних ресурсів на рівноправній основі без компромісів, стосовно особистих прав;
ліквідувати зловживання владою, то немає альтернативи соціалізації додаткового доходу, який створюється суспільством. Сьогодні в Україні більшість уже зрозуміла, що саме приватизація цього доходу породжує корупцію і зловживання владою. Залишення цього доходу у власності суспільства, дозволить профінансувати всі основні суспільні інститути сучасного суспільства, які не можуть забезпечуватись через ринкову економіку;
зберегти природу, відновити її і передати майбутнім поколінням стійке довкілля, то в них немає іншого вибору, як заставити платити повну ринкову вартість за використання землі та її багатства. Це дозволить приватизувати заробітну плату і прибутки людей, а у державної влади ліквідується можливість присвоювати багатства, створене приватною працею. Важливо зрозуміти, що оподаткування заробітної плати і прибутку – це зловживання владою і забезпечення принципів свободи;
жити вільно їм необхідно зрозуміти, що бачені проблеми і принципи, викладені вище, справедливості, відповідають законам правилам, які повинні стати фундаментом для побудови законів роп землеволодіння. Конституція України визначає, що земля є всенародним надбанням і тому бережливе ставлення до неї є важливим для сьогоднішнього і майбутнього поколінь. Враховуючи це та тракти економістів, класиків, істориків - можна запропонувати оптимальні модель землеволодіння, яка забезпечується на таких принципах:
Розподіл землі і природних ресурсів повинен бути продиктований принципом необхідності.
2. Обов’язковість сплати суспільству рівної вартості землі (ренти) в обмін на привілей ексклюзивного використання.
Ці правила складають первинний кодекс і є еталоном для будь-якого стабільного суспільства незалежно від характеру соціального устрою, який можна назвати етикою земельних відносин або земельною етикою.
На базі етично сформованої моделі землеволодіння ми можемо визначити проблеми, які виникають через нездатність розвитку економіки і суспільства, та їх можна реально застосувати на практиці.
Відстоюючи свої права, громадяни України тим самим відновлюють її цілісність. Демократизація прав на землю – фундаментальний принцип, який дає кожній людині право на життя і свободу.
Якщо принципи земельної етики залишаються незрозумілими або не реалізуються, побудувати моральне (етичне) суспільство неможливо.
|
