УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ

удосконалення законодавства про 747e43h ; місцеве самоврядування: окремі питання

Розширено права членів територіальної громади у частині, що стосується їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого самоврядування – шляхом запро 747e43h ;вадження місцевих ініціатив та громадських слухань. Позитивним і новим є положення, яке передбачає можливість прийняття статуту територіальної громади. У законі чітко й однозначно визначено, що обмеження прав територіальної громади на місцеве самоврядування може бути застосовано лише в двох конкретних випадках – в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

З урахуванням того, що готується новий законопро 747e43h ;ект “Про адміністративно-територіальний устрій України” та зміни до Бюджетного кодексу України, необхідна подальша оптимізація територіальних громад шляхом їх добровільного об’єднання як за принципами муніципального унітаризму, так і муніципального федералізму.  Важливим чинником, який могла б використовувати територіальна громада та відповідні органи місцевого самоврядування при створенні належних умов для нормального функціонування, є передбачений ст. 142 Конституції України інститут об’єднання на добровільних засадах об’єктів комунальної власності (спільна комунальна власність територіальних громад), а також коштів бюджетів для виконання спільних про 747e43h ;ектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ. Потребує уточнення механізм делегування окремих повноважень сільських, селищних і невеликих міських рад районним радам, а також об’єднання коштів місцевих бюджетів радами для фінансування відповідних про 747e43h ;грам економічного і соціального розвитку району. Всі делегування повноважень повинні мати достатнє матеріально-технічне забезпечення. Пропонується при цьому заключити відповідний контракт на виконання делегованих повноважень, в якому передбачити жорстку відповідальність як державного органу, так і самоврядної організації.

Процес об’єднання територіальних громад має бути пов’язаний із про 747e43h ;цесом вдосконалення адміністративно-терито-ріального устрою України на первинному його рівні, тобто в разі  об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст в одну територіальну громаду має бути укрупнена і відповідна адміністративно-територіальна одиниця – село, селище, місто.

Конституція України (ст. 119) унеможливлює створення повноцінного виконавчого органу районної, обласної ради, як того вимагає від України Рада Європи. Що ж стосується створення у складі виконавчого апарату цих рад управління справами, яке б взяло на себе функцію оперативного управління об’єктами спільної власності територіальних громад, то ця ідея знайшла підтримку в даному законопро 747e43h ;екті. Делегування районною і обласною радою своїх повноважень районній і обласній державній адміністрації є правом ради, а не її обов’язком. Тому слід переглянути принципи, закладені в ст. 44 чинного Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка має яскраво виражений імперативний характер, а отже, порушує принцип місцевого самоврядування, зокрема його правову та організаційну автономію.

Відсутність нової законодавчої бази суттєво ускладнює про 747e43h ;цес формування територіальної громади, обумовлює певною мірою декларативний характер місцевого самоврядування в Україні. Тому, безперечно, необхідна активізація законопро 747e43h ;ектних розробок у цій сфері, подальше втілення в життя муніципальної реформи.