Необхідність впровадження інновацій у виховну систему освітнього проц& 232h76c #1077;су.
Сьогодні кожен з Вас, спираючись на власні знання, ерудицію, інтелект має можливість реалізуватися в проц& 232h76c #1077;сі професійної діяльності. А це спонукає критично ставитися до своєї праці, досконало знати учнів, а не тільки навчати їх, аналізувати досвід коли, порівнювати його з власним, осмислювати інші підходи, ідеї, запозичувати краще.
В ході наради будуть обговорені такі питання:
Державотворчий проц& 232h76c #1077;с виявив суттєві недоліки в галузі теорії та методики виховання. Існує низка виховних проблем, на які не можна дати шаблонні відповіді: наприклад, формування особистості українського громадянина, його світогляду, життєвих настанов і орієнтирів. Тому ми повинні створити сучасну парадигму виховання та освіти. Ця парадигма повинна бути гуманною і водночас ураховувати основні аспекти національного виховання. Нам необхідні конкретні розробки щодо мети, ідеалів, цінностей і змісту виховання й освіти в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку. Отже, на педраді прошу представити Вас, свою теорію виховання сучасного учня.
Діагностування формування якостей випускника.
2-й етап. Психологічний тренінг.
Запитання коучингу.
Складіть список усіх альтернатив, що дають можливість вирішити питання впровадження інноваційних технологій в виховний проц& 232h76c #1077;с.
Управління – це явище об’єктивного характеру, яке притаманне високоорганізованим динамічним системам і полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу керуючої системи на керовану. Будь-яке управління має такі загальні характеристики: наявність двох систем (керуючої і керованої) в рамках єдиної самоврядної системи; цілеспрямованість проц& 232h76c #1077;сів впливу; наявність програми, за допомогою якої одна система впливає на іншу; наявність зворотних зв’язків.
Ми розглядали в даному дослідженні управління на рівні організації (загальноосвітній навчальний заклад) в умовах реформування суспільства і переходу його на ринкові відносини.
Загальноосвітній навчальний заклад є відкритою соціальною (соціально-педагогічною) системою, в якій утверджуються самостійні рішення членів педагогічних колективів та їх керівників; пріоритетні принципи гуманізму та демократизму; результативні технології; інноваційні проц& 232h76c #1077;си. Їй притаманні наявність окремих частин, кожній з яких властиві свої особливості; взаємозв’язок та взаємозалежність частин між собою (властивість цілісності); наявність внутрішньої організації; наявність субординації – підкореності та субпідкореності частин, елементів, яскраво виражена ієрархічність; існування в деякому зовнішньому середовищі, з яким вона організовує єдність, що має значення для функціонування системи; наявність цілеспрямованості у функціонуванні, прагнення до виконання мети; розвиток у часі, динамічність; здібність зберігати стійкий стан; можливість оперативної участі педагогічного колективу у керівництві.
Керуючись сучасними законами, закономірностями, науковими підходами, принципами і функціями управління соціальними (соціально-педагогічними) системами можна констатувати, що управління соціально-психологічною системою, зокрема ЗНЗ, на сучасному етапі розвитку, спрямовано на переведення його у якісно новий стан – стан „оптимальної відкритості”, постійного розвитку, впровадження інновацій, трансформації й реформації.
Вивчено пряму й обернену залежності (як закономірності в управлінні інноваційною діяльністю в ЗНЗ) якості результатів освітнього проц& 232h76c #1077;су та зміни інтелектуальних, матеріальних і часових витрат учасників навчально-виховного проц& 232h76c #1077;су від здійснення інноваційної діяльності.
Застосовано для управління інноваціями функції керівника ЗНЗ, що спрямовують заклад освіти на якісне функціонування і постійний розвиток, розглянуто моделі професійної компетентності керівника ЗНЗ з управління інноваціями, визначено пріоритетні форми, методи і засоби управління ЗНЗ.
У дослідженні з інноваційної точки зору розглянуто керівника ЗНЗ – організацію. Один із шляхів оновлення організаційної діяльності є демократизація освітнього проц& 232h76c #1077;су, один із аспектів демократизації передбачає колегіальність. Формою прийняття колегіального рішення є нарада.
Виділено наради за метою проведення, за способом проведення, за системністю проведення.
Ми намагалися змінити форму проведення наради, щоб вона стала нарадою „колективного рішення”, саме під час такої наради відбувається зміна й перебудова педагогічних поглядів, пріоритетів та установок. На такій нараді вчитель вчиться мислити по-новому.
Нами виділено чотири етапи: планування, попередня підготовка, проведення наради та робота з виконання ухваленого рішення.
За цим принципом розроблено модель наради і апробовано її на базі Рябушківської середньої школи Лебединського р-ну. Нарада включала в себе елементи коучингу, це дало свої результати, у підлеглих з’явилася мотивація діяльності, а також творче вирішення проблемних ситуацій.
Дана технологія наради може застосовуватися лише при проблемній нараді (вироблення шляхів і методів рішення проблем, що виникають).
На основі проблемного аналізу психолого-педагогічної літератури з розвитку педагогічної інноватики визначено її основні складові компоненти. Проаналізовані тенденції зростання ролі інноваційної діяльності в ЗНЗ як проц& 232h76c #1077;су внесення нових елементів у традиційну систему, створення і використання інтелектуального продукту, реалізації нових оригінальних ідей.
Головними тенденціями формування теорії управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ є внесення суттєвих політичних, економічних, соціальних змін в Україну і як результат сприяння розвитку теорії управління соціально-педагогічними системами в ринкових умовах; відмова керівників ЗНЗ від адміністративно-функціональної технології управління, яка характерна авторитарному стилю і перехід до проектно-інвестиційної, характерної демократичному стилю управління на засадах рівних партнерських відносин з інвесторами та застосування освітніх інновацій, під якими розуміється новизна у навчально-виховному й управлінському проц& 232h76c #1077;сах, яка суттєво змінює освітній проц& 232h76c #1077;с та його результати.
Визначено, що управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ – це „суб’єкт-суб’єктний” проц& 232h76c #1077;с управління, в результаті якого соціально-педагогічна система (ЗНЗ) переходить з одного стану в якісно новий інший, який є більш відкритим до освітніх інновацій та інвестицій і, на відміну від попереднього, конкурентоспроможним.
Андруханова В. Упровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний проц& 232h76c #1077;с // Директор школи. – 2005. - №8 – 10. – С. 115 – 121.
|
