ІЗОЛЯЦІЯ ВІД СУСПІЛЬСТВА ЯК ОЗНАКА РОЗМЕЖУВАННЯ & 252h78c #1054;БМЕЖЕННЯ ТА ПОЗБАВЛЕННЯ & 252h78c #1042;ОЛІ
засудженого до праці”. Оскільки зміст позбавлення волі за ч. 1 ст. 63 КК України полягає в ізоляції засудженого, то “ізоляція” є тією основною ознакою, за якою можна провести розмежування між обмеженням та позбавленням волі. У літературі (Ф.Р. Сундуров) вже були сформульовані основні ознаки, що характеризують ізоляцію засуджених від суспільства при позбавленні волі. Зокрема, це такі обмеження, що стосуються: 1) свободи пересування; 2) вибору місця проживання; 3) вибору характеру і роду занять; 4) права вільно визначати свій спосіб життя; 5) поміщення засудженого у середовище злочинців. Найбільш важливим елементом ізоляції є істотне обмеження спілкування засудженого з людьми на волі. Таким чином, виходить, що коли при обмеженні волі за ст. 61 КК України немає ізоляції від суспільства, то не повинно бути і ознак, характерних для ізоляції при позбавленні волі.
|
